пʼятницю, 16 серпня 2013 р.

День десятий. 16.08, зміна + гра

Оу,  то то вже десятий день моїх змін! Багато. Десяток, подумаєш там, але я вже втомилась. Правда. Ось прийшов лист із додатковими змінами, подумалось: у неділю вихідний, може то взяти собі щось іще, де я не була на зміні? Але засумнівалась: а чи зможу я встати в неділю зранку, щоб кудись іти? Нє-є-е, мій вихідний буде моїм вихідним.
"Отак і працюємо" :)

Сьогодні все нормально. Наша з Людочкою зміна за welcome desk у готелі Президент пройшла тихо і непильно. Основна задача — випитати у сотні людей точний час їхнього відльоту/від'їзду і звірити з нашою таблицею; всього-то. Тільки вони трохи морозяться, а дехто чомусь думав, що це у нас правильні дані і нас треба слухати, й довелось якось пояснювати, що це нам треба сказати інфо, а не ми маємо її казати.

На столі два ноутбуки, один ніби як "наш" і один Наташин, обидва працюють славно. Підтвердилась Юркова здогадка, чому не працював інтернет учора, от ми й виправили це; а потім з Людочкою, майже наввипередки, встановили драйвер до принтера — і друкувати всілякі дрібниці стало можна теж. Живемо!

Знову ходила у Палац Спорту по vip-passes. Хотіла, щоб сходила Людчка (врешті, так же цікавіше, коли всі знають потроху кожне заняття, яке нам тут випадає), але потім виявилось, що мені простіше сходити самій, ніж пояснити, як і де там блукати по тому приміщенню :D Хоча блукати не довелось, з'ясувалося, що половину моєї роботи уже хтось зробив, тому моя частинка виглядала як прийшла-побачила-забрала.

Дівчата навколо welcome desk на vip entrance втомлено обговорювали якийсь дрібний вранішній прокол. Суща мізерія, уже все гаразд, але мене зацікавила фінальна фраза: "Ще три дні, ще тільки три дні..." Таак, думаю, уже всі втомлені вкрай. Цю фразу в різних варіаціях і різними голосами чула-м іще кілька разів. Кінець чемпіонату буде довгожданним, indeed :)

На другу зміну до нас прийшла дівчина, для якої ця зміна в готелі була першою — до того вона працювала в Палаці Спорту на ticketing. Так дивно почуватись крутими досвідченими волонтерами, які в курсі усіх справ, знають, що важливо, що не надто, кого боятись, кого ні, і в кого посмішка уже просто стала доброю звичкою :) І водночас я виявила, що в моїй голові купа цікавих деталей, які варто знати на зміні тут, а ієрархії — нуль, і складно визначити, а що ж розказувати новачку в першу чергу. Отакої.

А після робочого півдня ми ходили і на матч. Приємно подивитись на гру разом з людьми, що, так само, як і я, дотичні до організації всього, що з нею пов'язане. Матч Україна-Швеція був славний: хлопці грали активно, рахунок вражаючий, розрив значний, а дивитись і взагалі суцільна приємність: одні в жовтому, інші — в синьому :)

Я вболівала за шведів. За Україну кричали і бемкали майже всі, а шведів хто має підтримати? Та і заслужили вони на оплески: командно грали, може, не так добре, як наші хлопці, зате триочкові закидали, як годиться — любо було глянути. Тільки дрижаки ловити доводилось: в залі таки холодно; ні-ні та й потягне протягом по спині. З одного боку, залюбки поспостерігала б іще за одним матчем, з іншого — бігом на вулицю, грітися! :)

Що б то такого зробити в неділю? Знаю, треба буде припертись до волонтерів на зміні і позаважати їм. Обожнюю заважати! :))

4 коментарі: