День сьомий. 13.08, Президент готель, точно ;)

Не те щоб це фото було інформативне, 
але щось же треба :)
Тренери біля свого розкладу

Сьогодні аж і нема нічого особливо цікавого, щоб відзвітуватись. День як день, всі працюють, кожен по-своєму.

У наших тренерів були, так скажемо, практичні заняття десь у КПІ. І вони, певне, знову будуть до ночі вчитись. Сьогодні лекторка попросила повісити на двері конференц-залу повідомлення, що можна сідати, де кому зручно ;)

Досі я не зустрічала жодної Вероніки, а тут за 3 дні — троє: двоє волонтерочок і одна працівниця готелю. Кумедно :)

Тихенько минув маленький скандальчик. Одна з учасниць FECC не прилетіла. Я це знала й так, нема то й нема. Її колега сказала, що і не буде. Ні то й ні, нам що з того? Хтось сказав: та забила вона на все ;D Вже пізніше ми почули, що захворіла. Але це ж треба: написати листа про це не багато й не мало — через чотири години після прильоту літака. Додумалась. Це ж можна було б попередити раніше — і цим дати шанс поїхати комусь іще. Судячи з того, що зробив Майк, він тихо лютував: написав їй листа, мовляв, некрасиво вчинила, доведеться відшкодувати кошти, витрачені на твою участь, і таке інше, а в копію поставив керівників її національної + європейської FIBA. Ну от уявляєте, ваш підлеглий у чомусь провинився, а про це дізнаєтеся не тільки ви, а ще й найвище начальство. "Я не уявляю, що він з нею зробить," — сказав хтось, і лишається тільки погодитись.
І чур, я цього не розповідала :)

Серби умудрились, образити свою team attache так, що вона відмовилась з ними далі працювати. Як — цього не знаю, і питати не збираюсь. Але воно й не дивно, треба мати нерви зі сталі, щоб спілкуватись із деякими складними людьми. Сподіваюсь, далі всьо буде ґут :)

Усе, вистачить на сьогодні. Ще буде ж :)