День наступний. Вихідний :)

Взагалі-то, не такий вже то мав бути і вихідний. Мене ще на самому початку трохи бентежило те, що у презентації для волонтерів на accommodation був пункт обов'язків "надавати цільовим групам необхідну інфо", але не було самої необхідної інфо. Тому я хотіла сьогодні трохи більше почитати про сам готель і про те, як і до чого від нього можна дійти чи доїхати. 
Натомість я забайдикувалась і завтра знову буду йти на місце з полем для інформації в голові чистим, як перший сніг :( Отакої.

Зате я нині виспалась, і настрій був світлим від самого ранку. Заходили в гості наші однокурсники, і ми з одногрупницею розповідали про своє волонтерювання. Зрештою розмова з'їхала на фантастику і фантастів — крім всього іншого, на "Падіння дому Ашерів", — а я собі подумала: от нашим team attache несолодко. Того дня, коли кілька команд прилетіли пізно ввечері, "татам" і "мамам" команд довелось діставатись додому вже поночі, а вже наступного вони мали бути фактично першими, кого команда побачить зранку. Вони мають бути скрізь і водночас не займати багато місця: навіть на грі посидіти не вдасться. Та ще й грають не на виліт; так би можна було розпрощатись зі своєю командою, коли вона остаточно програється і полетить додому, але ні, тут не той випадок :)

Зелену кепку я ще не вдягала й разу, не було нагоди. З нашою офіційною вдяганкою — зелена футболка, джинси, кросівки — орги трохи перегнули палицю: погода спекотна і я геть не мріяла ходити в штанях у таку пору. Добре хоч у готелі нормальна температура.

Цікаво, як то буде, чи вже "втрамбувався" наш план робіт. Звісно, перші дні завжди сумбурні, тим більше, що кожного дня тут інакша діяльність: то зустрінь, то посели, то розкажи. Тепер же все мало б увійти в колію: тренування, ігри, обіди-вечері — щось таке. І у мене теж: від завтра я тиждень день у день на першій зміні на одному місці. Славно :)

Думаю собі, що би то сфотографувати завтра для звітності ;)

А ще думаю, що треба записувати по ходу дня те, що хотілося б написати, а то щось неінформативні дописи виходять. Займуся.

PS.
Трохи чула, як ідуть справи там, де живуть команди. Людочка сказала, що якось довелось щось шукати і багато ходити сходами, бо ліфт постійно був зайнятий. "Було таке враження, що вони там катаються". Геть не виключено :) Хоч то все і страшно серйозно, і рівень, і начальство, і все таке, але ж їм по 16. Можна і покататись, я думаю ))